другорядний — [дру/гор’а/днией] м. (на) дному/ д(‘)н ім, мн. д(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
другорядний — I (не головний, не основний), побічний, привхідний; другий (перев. зі сл. план , роль ), вторинний II ▶ див. незначний 2), посередній 1) … Словник синонімів української мови
другорядний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вторинний — а, е, книжн. 1) Який становить другий етап у розвитку чого небудь або другий ступінь за складом, складністю. || Який є доповненням, додатком до першого. Вторинне обмотування. || Який залежить від чогось, є наслідком чого небудь. •• Втори/нна… … Український тлумачний словник
додаток — тка, ч. 1) рідко. Дія за знач. додавати, додати 1 3). 2) Те, що додається, служить доповненням до чого небудь. || Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. || Невеликі нотатки,… … Український тлумачний словник
дрібний — бна/, бне/ і/ дрі/бен, бна, бне. 1) Малий розміром, об ємом. || Невеликий на зріст; молодий віком. 2) Малий, незначний щодо вартості (про гроші). 3) Який складається з малих однорідних частинок, предметів. || Який складається з часто повторюваних … Український тлумачний словник
дріб'язковий — а, е. 1) Який базується на чому небудь дрібному, неістотному, незначному або виявляється у дрібницях. || Який не має істотного значення, не заслуговує на увагу; другорядний, незначний. 2) Схильний надавати великого значення чому небудь… … Український тлумачний словник
другий — а, е. 1) Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. || Який надходить, наступає безпосередньо за чим небудь; наступний. •• День (мі/сяць, раз і т. ін.) дру/гий приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета,… … Український тлумачний словник
другорядність — ності, ж. Абстр. ім. до другорядний … Український тлумачний словник
другочерговий — а, е. 1) Другий за чергою. •• Другочерго/ва а/кція акція з відстроченим дивідендом. 2) Те саме, що другорядний … Український тлумачний словник